Сьогодні однією з найактуальніших тем в суспільстві – є тема війни. Про неї не тільки говорять, а й пишуть, знімають кіно, нею лякають.

При чому говорять зараз багато про різні війни: і про війну в Україні, що для нас насамперед дуже актуально, і про Першу і Другу світові війни розмови теж не вщухають.

Зрештою, війна – це не лише біль і страх. Війна – це мужність, сила та любов – до землі, яку захищаєш, і до людей, що чекають на тебе з війни.

Про війну написано немало книг, вони є різні. Це можуть бути романи, в яких кожне слово – художній вимисел, і навпаки  – можуть бути різного роду наукові дослідження, чи історичні нариси.

Книги про війну – моя пристрасть. Бо, здається, саме на війні люди стають найщирішими. Бо де, як не на війні, ти живеш по-справжньому і смакуєш кожен подих розуміючи, що навіть він може виявитись одним із останніх. Де, як не на війні, кохати, як востаннє, мріяти, як востаннє, відчувати, як востаннє і цінувати життя, яким би воно не було.

Якось так склалося, що більшість книг, які я зараз читаю, а читаю я не мало – про війну. Це книги про різні війни, про ріних людей, їхні сім’ї чи почуття.

І якщо ви дочитали до цього місця – пропоную вам свою невелику підбірку книг про війну, що вразили.

Певне, варто почати з книг Ремарка, бо, здається, хто ж його не читав? Ремарк пише про війну і любов, приреченість та пристрасть. Кажуть, що Ремарка читають лише максималісти та романтики, однак мені здається, що той, хто його не читав – багато втратив.

IMG_0112

Крім «військових» книг Ремарка, є ще багато прекрасних творів, про них – детально.

Отруєні пейзажі. Мартін Поллак

Отруєні пейзажі / Мартн Поллак ; пер. з нім. Неля Ваховська. — Чернівці : Видавництво Книги – ХХІ, 2015. — 112 с. ISBN 978-617-614-091-7

Збірка есе Мартіна Поллака «Отруєні пейзажі» присвячена культурі пам’яті – про сотні тисяч безіменних жертв кривавих режимів ХХ століття або й повсякденної ненависті, чиї могили сховані в анонімності, закамуфльовані мальовничими ландшафтами чи й просто засаджені городиною. Аналізуючи досвід власного дитинства, а також історії та свідчення з Центральної та Східної Європи, письменник доходить висновку: начебто нечіпана природа навколо нас – це рельєф забування і відмови від відповідальності, яким ми мусимо опиратися.

IMG_0097

 

Акварелі. Лідія Осталовська

Акварелі / Лідія Осталовська ; пер. з пол. Андрій Любка. — Чернівці : Видавництво Книги – ХХІ, 2014. — 192 с. ISBN 978-617-614-043-6

Випускниця Варшавського університету і журналістка «Ґазети Виборчої» Лідія Осталовська завжди пише про тих, кому в цьому світі найважче: про національні меншини, про жінок, про субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Її нова книжка «Акварелі» – це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого були європейські роми. Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення «ангела смерті» доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар’єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау власні акварелі.

Книжка вийшла у перекладі українського поета і публіциста Андрія Любки. За словами автора, перекласти «Акварелі» він вирішив тому, що «спочатку в розказану тут історію не повірив. Думав, що це така голівудська вигадка. Почав перевіряти, шукати – і дослівно вкляк: виявляється, є в житті таки місце для неймовірного. Разом із справжнім трилером – біографією Діни – читач отримує й чимало інформації про, можливо, найзагадковіший народ Європи та його історію, вірування й культуру. Це настільки крута книжка, що до неї хочеться долучитися бодай якось: якщо не ти її написав, то хоч переклади. Must read, одна з книжок, які запам’ятовуються на все життя».

IMG_0102

Мрець у бункері. Мартін Поллак

Мрець у бункері / Мартін Поллак ; — Чернівці : Видавництво Книги – ХХІ, 2014. — 248 с. ISBN 978-617-614-063-4

Роман-дослідження Мартіна Поллака присвячений участі Австрії у Другій світовій війні та злочинах нацизму. Із приватної перспективи нащадка – сина відомого нациста, який уже дорослим вирішує розібратися в обставинах не лише смерті свого батька, але і його життя, історії роду, що став пристрасним ревнителем нацизму, – автор викриває міф про аншлюс Австрії до ІІІ Райху. Він також показує становлення нацизму в провінційно-бюргерському середовищі прикордонних австро-словенських земель, взаємини австріяків та словенів і протистояння цих двох націоналізмів у 30-ті рр. Окрему тему становить конфлікт генерацій та соціалізація повоєнного покоління австріяків в атмосфері замовчування минулого, неопрацювання якого дозволяє симпатіям до нацизму та профашистським настроям зберігати тяглість аж до ХХІ ст. Роман має автобіографічне підґрунтя.

IMG_0108
В сталевих грозах. Ернст Юнгер

В сталевих грозах / Ернст Юнгер ; пер. з нім. Юрко Прохасько. — Чернівці : Видавництво Книги – ХХІ, 2014. — 324 с. ISBN 978-617-614-078-8

Найвідоміша книга Ернста Юнґера В сталевих грозах («In Stahlge-wittern»), яка має підзаголовок Зі щоденника командира ударної групи, була вперше опублікована 1920 р. коштом автора й упродовж кількох років стала бестселером. Це, можливо, найдокладніша, найправдивіша, найважливіша книга про Першу світову війну. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом передачі фронтових вражень: регулярні й точні, хоча й фрагментарні нотатки утворюють врешті-решт багатоманітну й вражаючу воєнну мозаїку, яка не могла б бути переконливішою.

IMG_0106

Мабуть Естер. Катя Петровська

Мабуть Естер /Катя Петровська; пер. з нім. Юрко Прохасько. — Чернівці : Видавництво Книги – ХХІ, 2015. — 228 с. ISBN 978-617-614-105-1

Книга Каті Петровської “Мабуть Естер” піднімає й досі замовчувану в нашій літературі проблему Голокосту,що був учинений німецьким нацизмом на українських теренах, зокрема в одному з київських урочищ, сумно відомому як Бабин Яр. У ньому були розстріляні не тільки євреї Києва та прилеглих до нього територій, але й чимало українських патріотів, серед них і відома поетеса Олена Теліга. Про це свого часу були написані талановиті твори російських авторів – етапний вірш Євгенія Євтушенка та роман Анатолія Кузнєцова. І ось у Німеччині з’явилася книга киянки за походженням Каті Петровської, яка оповідає про ті далекі трагічні події крізь призму подій сімейної хроніки.  Книга отримала великий резонанс у світі й вже перекладена на 18 мов. Видавництво «Книги –ХХІ» пропонує український переклад книги. Переклав її відомий український перекладач Юрко Прохасько, післямову написав редактор проекту Петро Рихло.

IMG_0109

Історії про людей і тварин. Єргович Міленко

Історії про людей і тварин /Єргович Міленко; Видавництво Темпора, 2013. — 304 с.

Пропонована книга оповідань – це літературна рефлексія на тему балканських конфліктів кінця 20 ст., а також повоєнного життя. Міленко Єргович, визнаний майстер стилю, тонко оперує побутовими реаліями, які під його пером перетворюються у потужні символи.

IMG_0103

Порнографія. Вітольд Гомбрович

Вітольд Ґомбрович. Порнографія. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2015. – 168 с.

Роман, написаний в Арґентині в 1958 році, вперше опублікувало паризьке видавництво «Літературний Інститут» у 1960 році. Пізніше «Порнографія» була перекладена на англійську, німецьку, французьку, італійську, японську та інші мови. Український переклад Олександра Гриценка був вперше надрукований у журналі іноземної літератури «Всесвіт» в 1992 році. Саме він, адаптований до сучасних норм української мови, опублікований у вигляді книжки. Події роману відбуваються в окупованій Польщі зразка 1943 року. Та війна є тільки тлом для історії, що розповідається. Головні герої роману, уже немолоді Вітольд, від імені якого йде розповідь, та його ексцентричний друг Фридерик їдуть в гості до Іполіта, дідича з-під Сандомира. Саме в провінційній сільській місцевості, де вони проводять деякий час і починають нудьгувати, відбувається описана Ґомбровичем пригода.

IMG_0126

Абрикоси Донбасу. Любов Якимчук

Абрикоси Донбасу /Любов Якимчук; Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. — 192с. ISBN:978-617-679-135-5

Це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці «Абрикоси Донбасу» достигають цілком в пору і смакують водночас гірко і солодко.

IMG_0105

Звісно, це не все, що я прочитала про війну, але розповісти про все – складно, тому з часом я можливо доповню свій огляд ще кількома творами.